Історія метронома Історія метронома

Історія метронома

Гарну музику й гармонійні твори годі уявити без двох складників: звуку та ритму. І якщо звук створюють інструменти, то для задавання ритму служить точний пристрій — метроном. Він допомагає композиторам і виконавцям краще відчути внутрішній пульс твору й рівномірно тримати темп. Історія цього незамінного помічника сягає майже п’яти століть.

Кому належить винахід метронома?

Попередником метронома вважають Галілео Галілея. Він, звісно, не мав жодного стосунку до музики, але вже в другій половині XVI століття зрозумів принцип маятника: виявив, що амплітуда коливання не впливає на ритм і що маятник гойдається рівномірно, тобто ізохронно. Упродовж двох наступних століть кілька конструкторів розвинули цю думку:

  • Християн Гюйгенс побудував перший годинник зі спусковим механізмом;
  • Етьєн Лульє вигадав регульований маятник;
  • Габорі, Гаррісон і Даво намагалися створити музичні метрономи, хоч і без особливого успіху;
  • Дітріх Ніколаус Вінкель розв’язав проблему повільних темпів, розмістивши тягарці на плечах маятника.

Сам же винахід належить Йоганну Непомуку Мельцелю, який запатентував пристрій 1816 року. Цей музикант німецького походження уславився не так творами, як інженерними здобутками. Він був другом Людвіга ван Бетховена, виготовив для нього слухову трубку, а ще придумав попередника сучасних синтезаторів. Мельцель виробляв метрономи серійно й надав їм форму, відому донині. Не випадково класичні маятникові метрономи й сьогодні мають напис «M. M.» («метроном Мельцеля»), а за ним — число темпу.

Чому почалося масове виробництво метрономів?

Хоча перший метроном був дуже добрим навіть за нинішніми мірками, наука не спинялася: дослідники намагалися додати щось своє й удосконалити його. Робили це задля музикантів, щоб ті могли фіксувати темпи, налагоджувати ритми й грати музику, здатну захопити слухача:

  • Генсон побудував метроном, що майже наслідував рухи диригента;
  • Гантер і Вайт винайшли компактний метроном, який можна було носити в кишені;
  • Моррісон розробив перший електричний метроном;
  • інші винахідники створювали пристрої, що вибивали наперед задані ритми.

І все ж спроби не завжди були вдалими: фахівці одностайні — перевершити метроном Мельцеля так і не вдалося. Причина проста: пристрої будували інженери, які мало тямили в музиці й у тому, як задавати ритм, тоді як Мельцель був водночас механіком і музикантом і розумів обидва світи.

Коли з’явилися сучасні метрономи?

Поява сучасних метрономів тісно пов’язана з електрикою. У середині XX століття почалося виробництво пристроїв Franz, у яких модель Мельцеля було вдосконалено. Їх виготовляли до кінця минулого століття; метроном працював на будь-якій поверхні й більше не заклинював. Електронні метрономи стали ще компактнішими, точнішими й універсальнішими: багато з них пропонували також звуки настроювання, різні розміри та регульований акцент на першу долю.

Сьогодні музикантам більше не потрібен жоден маятник: для задавання ритму вистачить онлайн-сервісів, а купувати спеціальне обладнання зайве. Наш портал дає змогу користуватися метрономом цілком безкоштовно: досить задати темп в ударах за хвилину й натиснути «Старт». Огляд усіх швидкостей ви знайдете в таблиці темпів, а основні форми ми подаємо у видах метрономів.

Підтримайте проєкт — поділіться нашим сайтом із друзями. Дякуємо!